Барбек'ю (оновлено)

  у розділі Життєпис 

Барбек'ю

Два рази на рік, на початку та наприкінці бізнес-сезону, наша фірма організовує вечірку для працівників. Хоч цьогорічний "сезон" ще не закінчився, але в зв'язку з відпусткою шефа вечірку вирішено було провести в кінці вересня.

Це такий собі, типовий для Мальти, кам'яний пляж з парасольками-пальмами з справжнього, вже жовтого, пальмово листя. Там само - адміністративне приміщення, бар, "зручності" :) та побутові приміщення для зберігання різного реманенту (байдарки, ласти-маски...).

Загалом там гарно, для відпочинку. Людей мало (фактично лише "наші" студенти). Душ. Але все так, знову ж таки типово по-мальтійськи, просто.

Я взагалі не знав що вони мають на увазі під словом "барбек'ю" . Думав може всі зберуться купками на пляжі і будуть ковбаски смажити, попиваючи пиво. :)

Ідея з "купками" відпала коли я, прийшовши, побачив ряди накритих столів. :)

Причому прийшов я перший, хоча був там за п'ять хвилин до зазначеного часу (8-ма вечора).

Ну, навіть самі мальтійці люблять казати що для мальтійців треба домовлятись на годину раніше щоб всі прийшли вчасно.

Тим не менше все було готово. Крім столів рядами, стояли окремі столики з чіпсами, простими канапками в мальтійському стилі (підсмажений хліб з помідорами та зеленню, политі оливковою олією і негострим оцтом) та різими паштетами які треба "набирати" крекерами.

Барбек'ю І зразу тим небагатьом шо почали сходитись запропонували коктейлі. Такі цікаві. Червені, з купою дрібного льоду. Смачний, але, гади, робили його на грейпфруктовому соці, через шо вони були гіркі. Бее.... Напевне шоб багато не випити. :) Ну, принаймні я, такого смаку не люблю.

Позбирались люди і поділились собі на групи за відділами і статтю. :) Тако трохи кожен з кожним поговорив. Всіх обійшов шеф. В кожного спитав як справи.

Було всього десь певне людей 50-60. Переважно всі були з близькими людьми.

Ну і десь за годину запросили всіх за столи. На столах стояли лише малесенькі тарілочки, сервертка, вилка і ніж.

Офіціанти, всі з працівників бару і кафе фірми. Почали розтавляти вина. Біле і червоне. Вийшло десь по пляшці на 5-6 чоловік. Вина так собі. Пити можна, але особливо смачними мені не видались.

Як всі розсілись, винесли великі таци і люди групками почали вставати зі столів і шикуватися в черги перед офіціантами. Кожен підходить до тих столів з їжею, отримує тарілку, і говорить офіціантам що хоче.

Пропонували макарони в томатному соусі посипані тертим пармезаном і якийсь зелений салат в якому, зокрема, красувались такі, знаєте, маленькі свіжі помідорчики.

Потім виявилось шо в салаті, серед легкого майонезу є креветки. Такий овочево-морський салат. Весь мій попередній досвід з креветками був не вдалий (не попадав я на "нормальні" і самому не вдалося готувати смачно), а ці були дуже добрі.

Чесно кажучи я цілий день нічого не їв (ще б - ввечері вечірка а я буду їсти годувати ;) ), тому був вже добряче голодний. А офіціанти, як на зло шось так мало загрібали. Побачивши як я скривився дівчина-офіціант, ніби схаменувшись, спитала "ще макаронів?". Я вже зібрався  махнути головою "Та" а вирвалось "Нє" ;( ;) - надто багато людей було навкруги і я шось завстидався.

Барбек'ю

Трохи поїли, пригубили вина, пробіглись офіціанти і прибрали тарілки. Через декілька хвилин винесли нові таци і всі знов почали потроху шикуватись в черги.

Цього разу вибір їжі вибір був більший. Я собі попросив свіжі овочі (огірки, перець), картоплю під якимось соусом з "легкого" майонезу, овочевий салат, трохи картоплі-фрі, трохи свинини під, думаю його б якраз назвали "кисло-солодким" соусом, такий шашличок невеликий на дерев'яному патичку і наостанок вкинув хвостик смаженої риби. Ага. Ше була така каша з схожого на чимось заправлене пшоно. Але я таке їм вдома (ну може хіба саме, незаправлене, "без нічого").

Ну, коротше, добре шо більше нічого не було бо немала тарілка вже була забита в півтора поверхи. :) Я так зрозумів шо треба брати відразу бо ніхто потім не пропонує добавки (хоча ніби і не забороняє). :)

Риба була добра. ;) Салати нормальні. Ну і велика надія була шо і шашлик непоганий. Але я в чергу пішов чи не останній, от і їсти почав останній. І навколо вже всі поїли і допивали (хоч скільки його було) вино, а я ше харчувався. :)

"Вдруг откуда не возмись" підійшли офіціанти, забрали тарілки в усух моїх сусідів навколо і стали наді мною з виглядом і словами "можна забирати?". :(

Гади, вони знали шо я перед всіма не скажу шо ше не доїв. :(

Я сумно глянув на шашлик і мовчки махнув головою "Забирайте, поки тримаю себе в руках...". :( ;) .

Мені розказували про мальтійський фанатичний сервіс, коли залишивши чи відклавши тарілку за мить її вже забирають. Певне то такий знак в них шо вже їсти ніхто не буде. Цікаво, бо я нікуди не відкладав. Видно вони подумали що раз я "до тепер" не доїв то мені не сподобалось, чи шо...

Причому ше було на тацах все, але за добавкою ніхто не йшов.

Та й час так пролетів. Виявилось шо вже майже дванадцята. Тут причепився до мене такий Алекс, енергійний і цікавий , французький єврей, чи єврейський француз, який крім тих "рідних" мов знає румунську і розуміє італійську (та ше й "закидує" мені деколи шось по-російськи, навіть хвалився знанням матів :) ) шоб показуавв я йому фотоапарат.

Я його якось питав звідки російські слова знає. А він каже "В Ізраїлі навколо багато говорять.". :)

Я взяв фотоапарат з собою бо думав може трохи зроблю собі на пам'ять фотографій, а було багато незнайомих ("чужих") людей і я вирішив взагалі його не витягати. Хіба зробив декілька фоток до того як всі прийшли і Алекс поклацав трохи (зробив кльову фотку своєї жінки, до речі).

Принесли десерт - диню, нарізану скибками і (оригінально) вкладену зверху товстим шаром кубиків з льоду, шоб була довго холодна. Крім того - морозиво. Здається ванільне і ше якесь, зеленкувате, але смачне. Може фісташкове.

Не встиг я поїсти морозива як Вадим, який зі мною працює, сказав шо до нього приїхав друг з Києва і в них ше на нині (а вже по дванадцятій ночі) запланована подорож в місто-героймузей Мдіну. І якшо в мене нема особливих планів (а які плани якшо наступний день, хоч і п'ятниця, але державне свято і вихідний - день Незалежності?) то місце в машині, на мене, ше є.

І я ше попав і в нічну Мдіну . Про це читайте пізніше.

Отак провів, вперше, "барбек'ю". Шкода шо не було пива :) і нікому не давали смажити ковбаски. :) Хоч все було смачно, але надто офіційно, мені здається. Хоч добре шо не було ніяких промов і іншого непотрібного офіціозу.

На останньому фото - частина стола де сидів я разом з "сусідами".


Коментарі