Ну от, поїв і знов нема сенсу життя… 

Сьгодні! Та ще й п’ятниця (він завжди в п’ятницю ) – сам Бог велів!

Вітаю всіх причетних! Шануймо системних адміністраторів!

Дожився! За мої слова "адміністратор" заблокував мене і мою IP-адресу на форумі "Українська шара". За що? За те що насмілився сказати правду!

Отже по-черзі… Зранку зайшов на "Українську шару" _www.share.net.ua, думав завантажу нові фільми. Там викладають фільми дубльовані українською.

Я рипнувся – а посилання для завантажання, для мене не видиме (хоча до недавна проблем жодних не було). Я написав в форум в відповідний розділ питання "Чому?" . Відповів один з відвідувачів що для того щоб побачити посилання я повинен написати певну кількість повідомлень.

Я написав що це не правильно, бо той хто не пише в форум так само хоче дивитись фільми рідною мовою як і той хто написав тих 10-ть повідомлень.

Тоді з'явився користувач під псевдонімом "Admin" і сказав що якщо ти не хочеш писати на форумі, то ти неактивний якийсь (типу другосортний) і взагалі, чому я тут щось таке "патякаю", якщо я навіть не прийняв участі в зборі коштів на оплату сервера.

прочитати решту »

Попив я води та й поїхав далі…

Виїхавши за Мдіну і Рабат стало зрозуміло що до моєї кінцевої точки вже ближче ніж я думав. Але вказівники на дорогах – дуже погані. Тобто вони добрі, якщо вони є. А є вони якось хитро. На цьому повороті є. На наступному – нема, зате є якісь інші. Потім знову міняються.

Тобто таке враженнящо вони не для того щоб вести подорожуючого дорогами, а для того щоб нагадувати комусь в кого провали пам’яті і вони лише час від часу підказують напрямки.

Крім того, деколи на вказівниках пише “Clapham Junction”, а деколи “Cart Tracks”. Насправді, ця місцевість має назву “Misrah Ghar il-Kbir” (навіть не буду пробувати перекладати ).

Зовсім по дорозі на карті було позначено ще одне “визначне місце” – “Buskett Gardens”, якісь Сади. Думаю раз на карті навіть є – треба заїхати.

До речі попри цей кавалок дороги, вже наприкінці, з боків ростуть сосни (я дуже люблю сосни). І то такі красиві, з покрученими голими стовбурами і плоскими кронами вгорі. Все в шишках, а узбіччя все в хвої. Але фотографій не робив. По-перше там дорога вгору-вниз – не зручно зупинятись, витягати фотоапарат. А по-друге вони красиві, а фотографія наврядчи вийде такою – то нашо розстроюватись?

прочитати решту »

Отже, Мдіна…

Мдіна (Mdina, старовинні – L-Imdina, Città Notabile), середньовічне місто, колись було столицею Мальти. Розташоване в центрі острова, на великому пагорбі. Я б сказав місто зовсім невелике (або я не правильно уявив межі міста). Тісно дотичить з своїм колишнім передмістям, тепер містечком Рабат (Rabat, Ir-Rabat).

Ще одна назва міста – “Silent City”, “Мовчазе місто”. З своїми мурами та дуже вузесенькими вулицями кращої назви не придумаєш.

Перші поселення на місці Мдіни з’явились, ймовірно, десь 4000 до Н.Е. Відомо, що в 700 р. до Н.Е. місто було фортифіковане фінікійцями, бо займало зручне стратегічне положення – одна з найвищих точок острова та далеко від моря.

Під час панування на Мальті римлян, там було збудовано палац імператорського намісника, а саме місто процвітало.

В 60-му році Н.Е., після того як біля берегів Мальти розбився його корабель, в Мдіні побував св. Апостол Петро. Після цієї події в історії Мальти, до речі, й почалося поширення християнства тут. прочитати решту »

Вирішив я цих вихідних кудись поїхати. На ровері, звичайно.

Випадково, на веб-сторінці мальтійських авіаліній побачив інтерактивну карту острова з цікавими місцями. І шось запало мені місце під назвою “Clapham Junction”. Насмілюсь перекласти як “Залізничний вузол Клафам”.

Воно знаходиться в західній частині острова і є однією з досі не пояснених “аномалій”. Вважається що це створено людьми (декілька тисяч років тому), але точно не відомо для чого і коли саме.

Це місце, кам’яну поверхню якого перетинають рівці (деякі достатньо глибокі), схожі на ті які залишають сани на снігу, чи колеса в в’язкому грунті з різницею лише в тому що тут вони залишились в камені. Саме тому, інша назва місця “Cart Ruts” – “Колії від возу”.

Крім того там були якісь штучні печери, про які я ніде нічого не знайшов.

Зачекайте, повернусь до колій, згодом. Бо по дорозі до них, як завжди заблукав і коли питав дорогу в якогось дядька в магазині, той порадив їхати мені іншою дорогою. Ніби та, яку я обрав, зовсім не цікава і не добра. І він виявився правий (я це зрозумів коли їхав нею назад).
Дорога, яку він порадив, по-перше, простягалась не через міста, а в більшості, поміж поля, тому види були цікавіші. Ще до виїзду на “трасу” дорога йде повз старовинний акведук, побудований ще за часів правління тут римлян.

А по-друге, дорога йшла через місто Мдіна – стару столицю Мальти.

Я вже був коло неї колись, але тоді проігнорував. Цього разу вирішив заїхати і як побачив мури і браму Мдіни – втішився що не оминув.

Я не знаю чи можна тут про “глибокі” комп’ютерні тематики починати… Але комусь може бути цікаво, а мені корисно, бо забуду. Кому не подобається таке – просто пропускайте, добре?

Коротше є комп’ютер з MS Windows XP. І в ньому дві мережки. Одна, нехай, підключена до локальної мережі (в мому випадку до інтернету), інша – до якоїсьмалесенької мережі (в мому випадку це буводин IP телефон).

Отдже, класична схема. Одна мережка має IP адресу з однієї підмережі, інша мережка – IP адресу з іншої, підмережі IP-телефону.

прочитати решту »