Тут мені “дехто” закинув що я дуже переймаюсь їжею.

Пояснюю. Харчуюсь я, в принципі, одноманітно. Наприклад я вже майже п’ять місяців не їв борщу (хоча перші страви не дуже люблю), голубців, молодої картоплі (гарно приготовленої, як “молоду”, тут навіть кропу нема) , плову я не їв, гречки (її тут взагалі нема), оселедця, квашених огірків і багатьох інших страв, які є такими звичними на Україні (і в сім’ї).

Крім того я не маю терпіння харчуватись систематично, готувати їсти наперед. Тому навіть якась звична їжа, але яку я давно не пробував, викликає в мене особливі почуття.

Крім того, якщо щось робити самому, вперше – аж шкода шо така подія може залишитись непомітною. Тому і хочеться розказати про це ще комусь.

Після вареників, ще тиждень тому, я ні з того ні з цього захотів налисників. Але так як сиру тут, здається і нема такого як треба, а тим більше я його і не люблю, то було вирішено, за допомогою інтернету і всіх знайомих які були в той момент “онлайн” зробити налисники з м’ясом.

Правда в універсально-збірний рецепт наприкінці увірвався шпинат , але після того як я його зварив, відцідив і помнув порізав – від нього залишився лише зелений колір.

І ось що вийшло:

Дякую всім хто допомагав порадами!

Якийсь студентсько-кулінарний блог виходить останнім часом…