Ще позаминулого тижня, під час велосипедної прогулянки з Андрійком ми проїжджали біля старого єврейського кладовища, на околицях села Устя-Зелене (пол. – Uście Zielone, іврит – אושצייה זיילונה), Тернопільської області (звідки моя дружина). Але я був без фотоапарата. Минуло ж тижня, ми знову були в селі і спеціально поїхали на цвинтар, щоб зробити фотографії.
На жаль, я не взнав детальної історії цвинтара. Інтернет теж надав дуже мало інформації. У 1880 році в селі (власне, тоді – містечку, що навіть було наділене Магдебурським правом) проживало 823 євреї.
Цвинтар старий, але арабських цифр, які допомогли б встановити точні дати, немає – всюди лише іврит. Кладовище здалось мені дуже цікавим – кам’яні плити, написи на незрозумілій мові, дивні знаки та малюнки.



