Ця стаття створена для того, щоб розповісти як легко можна створити невеличкий, економний, майже безшумний медіацентр для перегляду Full HD-відео, фотографій, інтернет-телебачення. Також він може бути файловим сховищем, торент-клієнтом і т.п.
Свого часу в мене накопичилось багато компакт-дисків з домашнім і розважальним відео, які я обліковував в спеціальній програмі на комп’ютері. Пізніше, я придбав медіапрогравач Popcorn Hour. Стало значно краще, але різні обмеження системи не давали мені спокою.
Аж поки я не взнав про XBMC — безкоштовна та відкрита система, що працює як звичайна програма на майже усіх операційних системах/платформах: Linux/Windows/OSX/iOS/Android Apple TV/Raspberry Pi.
XBMC
XBMC не просто вміє відтворювати безліч відео та аудіо форматів, але й автоматично створює каталоги усього контенту, з описом, фото, розподілом за жанром, акторами, роками тощо.
XBMC має дуже багато додатків, які значно розширюють функціонал системи: погода, всяке онлайн-відео, IPTV. Так як XBMC працює на стандартних операційних системах, а додатки створюються на простих мовах (напр. Python) то немає штучних обмежень — можна знайти чи зробити все, що може працювати у Вашій ОС.
Особливо корисними є додатки для перегляду онлайн-сховищ.
XBMC дбає про позначення фільмів переглянутими, особливо це зручно для серіалів. Відео серіалів, до речі, зручно групується у сезони. Вигляд та поведінка системи гнучко налаштовується.
У розділі "Фото" можна переглядати домашні колекції світлин, у тому числі і у "сирих" RAW форматах (NEF, CRW). Можна використовувати для основного чи резервного сховища сімейних архівів.
XBMC працює у ролі DLNA- чи просто мережевого сервера, тому його ресурси доступні іншим пристроям мережі (Android/iPhone/iPad). Так само система може бути і приймачем контенту по-DLNA.
Усі додаткові пристрої (USB-флешки, фотоапарати) відразу після підключення стають доступними у меню XBMC. Є достатньо зручний файловий менеджер.
XBMC працює с демоном LIRC — найвідомішою програмою, що надає системі підтримку пультів дистанційного керування. Також, медіацентром можна керувати за допомогою програм що встановлені на комп’ютері, смартфоні чи планшеті.
Система може запускатися вручну, як звичайна програма, коли це потрібно користувачеві. Або стартувати автоматично, після включення комп’ютера — тоді навіть не буде зрозуміло на якій ОС все працює.
Система майже на 100% українізована.
Усіх переваг XBMC не згадати, але система відразу привертає увагу симпатичним інтерфейсом та простим налаштуванням (власне налаштовувати майже нічого і не треба).
Комп’ютер для медіацентру
Як я вже згадував XBMC можна запускати як звичайну програму на звичайному домашньому комп’ютері. Та це не завжди зручно.
Краще, коли медіацентром є окрема машина. Але тоді вона має:
- мати маленькі розміри
- не шуміти
- споживати мало електрики
- бути достатньо потужною для Full HD
- мати відповідні відео-інтерфейси (HDMI)
Ринок відреагував на зростаючий попит до HD-контенту материнськими платами що мають апаратну можливість відтворювати Full HD-відео. Це означає, що відео розкодовується внутрішніми засобами комп’ютера (переважно відеокартою) майже не задіюючи при цьому центрального процесора. Тому процесор може бути навіть дуже простим (наприклад малопотужні Intel Atom).
Крім того, таке обладнання випускається і у форм-факторі Mini ITX, а це лише 17x17 см розміру (це менше ніж коротка сторона аркуша A4).
Raspberry Pi
Більше того, апаратну підтримку HD-відео мають і деякі зовсім мініатюрні пристрої, наприклад Raspberry Pi:
Mini ITX
Платформа на Mini ITX це повноцінна материнська плата, просто маленьких розмірів.
Рік тому, коли збирав свій медіацентр, я вибрав материнку Asus AT3IONT-I:
- Процесор Dual-core Intel® Atom™
- Графічний процесор NVIDIA ION
- 4 xSATA
- 1-Gb LAN
- 2 Гб RAM
Процесора більш ніж достатньо для нормальної роботи операційки, а NVIDIA ION бере на себе усі турботи щодо HD-відео.
До речі, була трохи дорожча версія, з WiFi на борту і пультом керування в комплекті,
Проте WiFi мені не було потрібно (все підключено до роутера).
Основна вимога до материнки — розмір і апаратна підтримка HD. Зараз вони подешевшали і ціни починаються від 600 грн.
Корпус
Хочеться щоб корпус був не набагато більший від формату материнки, Mini ITX. Але встановлювати в нього звичайний комп’ютерний блок живлення — нераціонально, через значні розміри останнього.
Існують корпуси які приймають "на вхід" не 220, а 12 В. А в самому корпусі є плата перетворення з "12" на всі потрібні материнці напруги. Ціна питання: 500+ грн.
Завдяки такому виконанню блок живлення (адаптер) розташований ззовні, схожий на ті що використовуються для ноутбуків:
Це економить місце і зменшує можливий шум. До речі про шум. Материнка теж не має кулерів. Але, як показала практика, радіатор процесорів досить гріється. Тому в корпусі я, все-таки, встановив один вентилятор, щоб не повітря всередині не "застоювалося".
З доступних на той час корпусів я знайшов Chenbro PC78131H-131:
З особливостей конкретно цього корпусу треба відзначити що він розрахований лише на жорсткі дистки розміром 2,5'' (як в ноутбуках). Але мені вдалося розташувати там і стандартний, щоправда трохи переробляв кріплення.
Також, отруйно-сині світлодіоди передньої панелі я замінив на "нормальні" червоний і зелений :) і трохи переробив шпаринку для кард-рідера (якого в моїй версії корпусу і так не було) — в неї вставив інфрачервоний приймач для пульта.
Пульт
Якщо материнка не постачається разом з пультом, то його треба "прикручувати" окремо.
USB-пульт
Приймач підключається в USB-порт комп’ютера. Фактично, він бачиться системою як клавіатура і емулює натиснення клавіш. Як правило, дуже "китайські" на вигляд і дотик. :)
LIRC
LIRC — універсальна система роботи з пультами дистанційного керування. Приймач може під’єднуватися по USB чи COM-порт.
Я використав непотрібний пульт від DVD-програвача, в якому доста кнопок для керування відео. Крім того, на пульті є кнопки керування гучністю і виключення телевізора, що дуже зручно.
Приймач зібрав сам (дуже давно), за простою схемою:
Всі компоненти помістилися у стандартний корпус для COM-роз’єма. Благо моя материнка мала COM-порт. Сучасні варіанти материнок можуть його не мати взагалі.
Не перевіряв, але впевнений, що приймач можна купити готовим, за недорого. А, можливо, буде легше купити USB-приймач (тоді треба взнати про його сумісність з LIRC).
Конфігурацію LIRC не описую. Якщо коротко — можна взяти готовий конфігураційний файл для свого пульта, або стоврити його самому, пояснивши системі яка кнопка за що відповідає.
Медіацентр готовий!
Все збирається докупи дуже просто (материнка — в корпус, корпус — в шафу). Підключається медіацентр до телевізора по HDMI.
Операційну систему можна встановлювати будь-яку. Але якщо цей комп’ютер використовується лише для медіацентру, є сенс ставити офіційний різновид XBMC на базі Ubuntu — XBMCbuntu.
XBMCbuntu встановлюється з USB-флешки чи CD і є Live-системою, тому перед встановленням все можна перевірити. Встановлення нічим не відрізняється від інсталяції Ubuntu (тільки XBMC вже виходить встановленою та налаштованою).
Якщо прикрутити до системи автоматичне завантаження серіалів то користування XBMC стане ще зручнішим.
За ціною близько 2000 грн отримаємо маленький, акуратний медіацентр з можливостями мережевого сховища та купою інших приємних дурничок.