Встановлення Debian на нетбук Asus Eee PC

Для встановлення альтернативної прошивки що контролює роботу 3D-принтера, як правило, можна використати рідну материнську плату. Наприклад прошивка Marlin може бути записана на місце стокової.

Проте, деякі прошивки надто великі, або вимагають більше обчислюваних потужностей, через що їх не можна записати на місце стокових. Тоді використовують мікрокомп'ютери (так звані одноплатники), наприклад Raspberry Pi.

Asus Eee PC

Коли ж настала моя черга подумати на чому встановити "прошивку" Klipper для 3D принтера я згадав про старенький нетбук Asus Eee PC. Відверто кажучи — одна з найневдаліших моїх покупок. Дорогий, повільний, незручний. Але зараз, через 10 років після купівлі, замість того щоб просто викинути, його робота у якості хоста для керування принтером чудово себе виправдовує.

Використання нетбука чи старого ноутбука не завжди виправдано — вони великі, інколи шумні, споживають більше електрики ніж одноплатники. Зате мають екран, Wi-Fi. Якщо інших альтернатив нема, для економії коштів, старі нетбуки цілком підійдуть.

Asus Eee PC 901 має процесор Intel Atom, 1 ГБ оперативної пам'яті та 2 SSD-диски: на 4 і 8 ГБ. Диск на 8 ГБ успішно вийшов з ладу (тодішні SSD були дуже ненадійними), тому для системи я використаю SD-карту.

Debian Linux

Intel Atom на цьому нетбуці є 32-бітним, тому для нього підійдуть лише системи з архітектурою i386. Ubuntu Server віднедавна випускається лише як x64 і не підійде для цього комп'ютера.

На щастя, операційна система Linux Debian (на якому, до речі, побудована і система Ubuntu) досі випускається також і для архітектур i386.

Завантаження Debian

Усі можливі варіанти системи зібрано на офіційній сторінці завантажень. Нас цікавить варіант 32-bit PC (DVD).

Остання рекомендована версія Debian має назву Stable. Зараз, Debian Stable це Debian 11. На сторінці з образами DVD-дисків для i386 файл для завантаження має назву debian-11.6.0-i386-DVD-1.iso.

Його і треба завантажити. Версія, звісно, може мати інший номер.

Створення завантажувальної USB-флешки

Комп'ютери, звичайно старенькі, але навіть вони не всі мають DVD-ROM. Потрібно створити USB-флешку з якої можна буде завантажитися і розпочати інсталяцію.

Для створення завантажувальних флешок раджу використати безкоштовну програму Rufus для Windows. Флешка має бути хоча б 8 ГБ за об'ємом.

Виберіть iso-файл завантажений раніше, вкажіть Вашу флешку — і через кілька хвилин завантажувальна флешка буде створена. Увага! Це видалить усі попередні дані з Вашого носія.

Мережеві підключення

Переконайтеся що на нетбуці увімкнено Wi-Fi: синій світлодіод повинен світитися.

Якщо це не так — натисніть Fn + F2.

Якщо не допомагає, відразу після увімкнення натисніть F2, щоб зайти в BIOS та переконайтеся що у розділі Advanced -> Onboard Device Configuration параметр Onboard WLAN встановлено в Enabled.

Або, під'єднайте мережевий кабель в порт Ethernet, щоб використовувати провідне підключення до мережі.

Завантаження з флешки

Відразу після увімкнення треба кілька разів натиснути клавішу ESC. З'явиться меню вибору пристроїв. Потрібно вибрати USB-накопичувач і натиснути Enter.

Якщо Ви вибрали флешку та на ній правильно записана система — запуститься програма встановлення Debian.

Я вибрав Graphical install, щоб мати можливість робити скріншоти, але простий Install теж підходить.

Встановлення Debian

Деякі, очевидні кроки я пояснювати не буду. Наприклад вибір мови чи регіону мав би бути зрозумілим. Ukraine знайдете в Other -> Europe.

Я використовував англійський інтерфейс, хоча є можливість перемкнути мову на українську.

Якщо під час інсталяції якийсь крок буде незрозумілим — як правило можна безпечно залишати рекомендовані параметри. Просто тисніть Continue.

Драйвер Wi-Fi

На кроці сканування мережевих пристроїв інсталятор попросить драйвер для безпровідної мережевої карти, а саме файл rt2860.bin. З певних причин його нема в стандартній комплектації. Але він є в пакеті драйверів з так званої non-free версії пакетів.

Я встановив ці пакети на іншій системі Linux і взяв потрібний файл звідти.

Якщо не хочете шукати — я виклав цей файл в себе.

Завантажте, розпакуйте і покладіть файл в корінь іншої флешки. А цю іншу флешку запхайте у вільний USB порт.

Виберіть Yes i Continue.

Налаштування мережі

Після того як інсталятор "побачить" провідну і безпровідну мережі він запитає Вас яку мережу використовувати для підключення.

Для кабелю — достатньо просто запхати кабель і тицяти Continue.

Для безпровідної мережі виберіть зі списку wlp1s0:

На наступному кроці виберіть свою мережу:

Вкажіть тип шифрування, як правило це WPA2/PSK:

Вкажіть пароль мережі:

Параметр Domain можна залишити порожнім. Для Hostname вкажіть назву комп'ютера, я обрав klipper:

Користувачі

В майбутній системі буде щонайменше 2 користувачі:

• root — головний адміністратор комп'ютера
• klp — користувач для потрібних систем які я встановлюватиму

Інсталятор попросить задати пароль головного адміністратора, root:

А також придумати ім'я та назву для нового користувача. Це може бути "Yuriy S" і "yuriy", а може бути щось коротше та однакове.

Нехай це буде просто klp:

На наступному кроці задайте пароль для нового користувача. Правильно буде використовувати різні паролі для різних користувачів.

Дисковий простір в Linux

Важлива частина. Якщо Ви не знайомі з розподіленням дискового простору в Linux це може трохи спантеличити. Тут не буде знайомих дисків "C", "D" як у Windows.

Кожен пристрій для збереження даних має в Linux коротку назву(/dev/sda, /dev/sdb). Пристрої діляться на частини (розділи) назва яких складається з назви пристрою та порядкового номера розділу на пристрої (наприклад /dev/sda1, /dev/sda2). Розділи диска, зокрема, мають такі властивості:

• назву розділу (наприклад /dev/sda1, /dev/sda2, /dev/sdb1)
• назву директорії в системі (точка монтування, наприклад /boot, /home)
• тип файлової системи
• додаткові опції монтування (підключення)

Для закріплення розуміння розглянемо такий приклад:

• фізичний диск SSD №1
• в Linux називається /dev/sda (або просто sda)
• і на ньому є 2 розділи: /dev/sda1, /dev/sda2
• розділ /dev/sda2 буде використовуватися в системі як директорія /home
• розділ /dev/sda1 буде використовуватися в системі як директорія / (коренева, початкова)

Вкладені директорії /var, /usr є піддиректоріями кореневої /. Директорія /var/log є піддиректорією /var.

Директорія /home теж є піддиректорією кореневої /, хоч фізично дані будуть розташовуватися на іншому розділі (або навіть іншому пристрої).

Якщо в комп'ютері 1 фізичний диск (sda) можна зробити на ньому лише 1 розділ (sda1) і використати (монтувати) його в файловій системі як коренева директорія (/). Всі інші потрібні директорії створяться "в ній", вкладеними.

Якщо в комп'ютері кілька фізичних дисків — на кожному з них може бути 1 або більше розділів кожен з яких буде містити певні директорії системи. Але, незалежно від кількості розділів, шляхи всіх директорій в системі будуть починатися з кореневого (/) і виглядати як одне ціле, а точніше як послідовність вкладених одна в одну директорій, у вигляді "дерева" (геометричного графа):

klp@klipper:/$ tree -L 2
.
|-- bin
|-- boot
|-- usr
|   |-- bin
|   |-- games
    ...
|-- var
|   |-- backups
|   |-- cache
    ...
...

Якщо комусь стало цікаво для чого розділяти різні директорії між різними розділами (одного диску), то це використовується для фізичної ізоляції частин файлової системи, коли наприклад переповнення даними розділу /var/log не зможе забрати місце і переповнити /, відтак не зможе вивести з ладу саму систему. Це важливо для критичних серверних систем і не дуже потрібно в "домашніх" серверах.

Розподілення дисків

В Asus Eee PC 2 SSD диска (4 і 8 ГБ). Перший швидкий, але ненадійний. Другий — повільний, але витримує більше циклів перезапису. Іронічно, але в мене вийшов з ладу саме 2-й. :) Я заміню диск №2 SD-картою, слот для неї в нетбуці є.

Не бачу великого сенсу ділити диски на велику кількість розділів. Диск 1 буде суто для завантаження системи. Диск 2 для самої системи і всіх програм.

Після усіх встановлень та налаштувань (вже з Klipper та іншими системами) ось так виглядає файлова система мого Debian:

klp@klipper:/$ df -h
Filesystem      Size  Used Avail Use% Mounted on
/dev/sda1       3.7G   67M  3.4G   2% /boot
/dev/sdc1       7.3G  5.5G  1.5G  80% /

При появі майстра розподілу дисків вкажемо що бажаємо налаштувати їх вручну, Manuall:

В моєму випадку розділи виглядають так:

sda, sdb це SSD-диски Eee PC. sdc — завантажувальна флешка. sdd — SD-карта на 8 ГБ запхана в нетбук, на заміну sdb (SSD диска №2 в комп'ютері) який в мене вийшов з ладу.

Вибираю 1-й розділ диска sda. Встановлюю такі параметри:

• Uses as: Ext4
• Format the partition: Yes
• Mount point: /boot
• Mount options: noatime
• Bootable flag: on

Параметр noatime потрібен для того, щоб зменшити кількість службових записів на SSD диск, що продовжить час його служби.

Тисну Done setting the partition

Вибираю 1-й розділ наступного диска, у Вас це має бути sdb. Встановлюю такі параметри:

• Uses as: Ext4
• Format the partition: Yes
• Mount point: /
• Mount options: noatime
• Bootable flag: off

Після налаштування обидвох розділів вибираю Finish patritioning and write changes to disk:

Справді завершити розподіл дисків і зберегти дані? Yes.

Розумна система побачить що ми не створювали розділу swap — він потрібен у випадках коли не вистачає оперативної пам'яті. Але для SSD-дисків ми не можемо собі цього дозволити. Тому No, не треба розділу swap:

Install GRUB boot loader? Yes:

Врешті-решт система запитає який розділ буде завантажувальним. Вкажіть це вручну вибравши /dev/sda:

Увага!!! Якщо /boot розташовано на іншому диску ніж sda то потрібно вибрати цей інший диск. А в BIOS комп'ютера вказати що 1-м завантажувальним пристроєм є цей інший диск.

Встановлення компонент системи

Коли Вас запитається чи вибрати сервери для Package manager – можна вибрати Україну, це пришвидшить завантаження з інтернету:

Наступним кроком інсталятор попросить вибрати програми які ми бажаємо встановити. Для майбутнього сервера для 3D-друку мені достатньо:

• SSH server
• standart system utilities

Якщо система буде використовуватися для чогось іншого, можливо, Вам стане в пригоді графічна оболонка, тоді виберіть також:

• Debian desktop environment
• Xfce, або MATE, або LXDE — швидкі й просто оболонки

Інсталяцію завершено! Всі молодці! :) Витягніть всі флешки. Continue.

Після перевантаження комп'ютера повинна автоматично завантажитися Debian і згодом з'явиться чорний екранчик командного рядка Linux:

login:

Налаштування системи після встановлення

На жаль, не всі параметри системи підходять для користування. Наприклад, налаштування Wi-Fi що ми вказували під час встановлення не збереглися.

Базові налаштування Debian я продовжив в наступній статті.

А для того щоб SD-карта не вмирала так часто можете налаштувати файлову систему щоб продовжити життя диска.