Часто зустрічаємо ці абревіатури, особливо в англійській мові (текстах).

“e.g.“

наприклад, для прикладу, приміром, скажімо

від латинського «exempli gratiā»

Приклад: «Деякі птахи, e.g граки та снігурі, не мають постійних місць зимуван­ня.»

“i.e.“

тобто, а саме

від латинського «id est»

Приклад: «До складу Галичини входять три області України (i.e. Львівська, Івано-франківська, Тернопільська).»

  прочитати решту »

Історія з життя: у Windows встановили пароль для єдиного користувача, причому пароль складається з кирилиці (українські букви).

Але, при вході в систему значечок розкладок клавіатури пропонує лише англійську мову. Віддак переключитись на іншу — неможливо.

Що робити? Скидати пароль? Довго і непідготовленому користувачеві складно. Крім того, як зробити це віддалено, по-телефону?

А дуже просто! Кожен символ (буква тощо) має певний код (порядковий номер).  Достатньо просто ввести коди усіх потрібних букв, що відповідають нашому паролю.

Таблицю кодів наведено нижче. прочитати решту »

Натрапив в налаштуваннях “Документів Google” на цікавий текст, який демонструвався там як приклад вигляду документу: “У ґазди є ж бо гевеї, які шиють прості килими, наче хащі фацелій“.

Незвична фраза, правда?

Виявилось це один з прикладів панграми — “фраза, вислів або текст в якому присутні всі літери абетки” (Wikipedia).

Пригадуєте, в Windows, при перегляді шрифтів оте “Сьешь мягких французких булочек…” чи “The quick brown fox jumps over the lazy dog”? Ось це і є панграми, що допомагають побачити як будуть виглядати усі літери відповідної абетки.

Але якщо популярні панграми російською чи англійською, крім присутності потрібних букв мають ще й якийсь сенс, то панграма українською, про гевеї, звучить взагалі як придумана “хижаками” для “чужих“. прочитати решту »

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 офіційно прийнято правила перетворення українських слів для написання їх буквами латинського алфавіту.

Зараз, українські власні назви, при транслітерації латинкою, перетворюють хто як хоче. Хто пише Kharkiv, а хто Harkiv, хто Stryi, а хто Striy чи Stryj. Чесно кажучи, навіть я, своє власне ім’я пишу то Yurii, то Yuriy (як по зак. паспорту).

Нарешті, сподіваюсь, можна буде посилатись на якесь офіційне, урядове, джерело (досі мали лише розрізнені рішення різних комісій). Отже: прочитати решту »

День української мови, 9 листопада 2009 року. Гарний привід, гарна дата.

Гарні гасла: “UA DAY – це громадська акція, що покликана популяризувати використання української мови у побуті…“.

І чомусь, саме для популяризації української мови, акцію треба називати… англійською мовою?.. При всій повазі… Фе!

P.S.

Нагадує мені трафаретні написи на стінах (в оригіналі): “Speak ukrainian or die!’. Перше самим треба вчитись “спікати” українською… І писати теж.