Втомився. Так, я втомився. Роками нарікаю на свій ідіотський вік, безгрошів’я, дурну владу, тупе начальство, рідку кров, нестачу вітамінів, забруднення повітря, рівень цукру, гоління, запах з-під пахов та від шкарпеток, дієти та ще на дюжину різного подібного лайна, котре змушує тебе замислитись, а чи не є життя гіршою (найгіршою?) частиною буття.
Та я дізнався, що все не через це. Я втомився, бо я перепрацьовую.
Населення цієї країни 48 мільйонів, 23 мільйони пенсіонери, залишаються 25 мільйонів що мають працювати. У школах вчаться 13 мільйонів, залишається 12 мільйонів, що мають працювати. Три мільйони безробітних, ще п’ять працюють на уряд. Залишається чотири мільйони тих, які мають працювати. Мільйон у Збройних силах, залишається три мільйони тих, хто мусить працювати. Ще два мільйони постійно працюють за кордоном, залишаючи мільйон тих, хто має працювати тут. У тюрмах 620,000 людей і 379,998 у лікарнях. Залишаються двоє, котрим таки доведеться працювати.
Ти і Я.
А ти сидиш на дупі й читаєш це.
Не дивно, що я до біса втомився.
Автор мені не відомий